Я вже їздив шукати величезні покинуті екскаватори на Морозовський кар’єр у Кіровоградській області. Цього разу поїздка буде на Костянтинівський вугільний розріз, що недалеко від Морозовського. І ось що вдалося знайти!
Історія Костянтинівського кар’єру
Костянтинівський кар’єр – один з наймолодших кар’єрів в Україні, де велася розробка вугілля відкритим способом. Річ у тому, що викопне паливо тут залягає не так глибоко, тому шахту немає сенсу будувати та видобуток ведеться відкрито – зрізають пласт землі, а потім починають видобувати вугілля.
Костянтинівський вугільний розріз був введений в експлуатацію в 1987 році і щорічно тут видобували понад 1 млн тонн вугілля, що можна назвати хорошим показником.
Для цього і потрібні були величезні машини, які стоять тут досі.
Крокуючі екскаватори, відвалоутворювачі, транспортувальні мости – вся ця техніка неймовірних розмірів і маси, яку для звичайної людини складно уявити, працює на виробництві. Також тут було багато допоміжних машин і механізмів, інфраструктури.
Техніка, задіяна на виробництві:
- екскаватори ЕРШР-1600 і ЕРШРД-5250.
- 3 крокуючі драглайни ЕШ 6/45.
- Німецькі екскаватори – DS-1000 і DS-1500, вивезені після Другої світової війни.
- Крокуючий відвалоутворювач ОШР-5000.
- Німецький транспортно-відвальний міст, вирізаний з Німеччини в 1945 році.
Костянтинівський кар’єр зараз
Після того як підприємство збанкрутувало, більшу частину техніки та інфраструктури вивезли, а деякі екземпляри залишилися. З якої причини їх не вдалося евакуювати, складно судити, проте, можливо, затоплення було дуже швидким, а розібрати техніку такого масштабу потрібно час. Ось вона і залишилася тепер у воді.
Те, що ми побачили, це великий роторний екскаватор і (можливо) відвалоутворювач ОШР-5000 (нехай фахівці мене виправлять). Екскаватор видобуває вугілля, потім передає його на транспортер, а той вже по стрічці переносить його куди необхідно.
ЕРШРД-5250 – це роторний екскаватор на гусеницях. Своїми 20 ковшами на диску він може в буквальному сенсі зрізати 5250 тонн породи на годину. Ця машина важить більше 4400 тонн і має висоту як 20-поверховий будинок – 51 метр. Вироблена маріупольською компанією Азовмаш.
Поруч стоїть машина з величезною стрілою, якщо це ОШР-5000, то її розміри теж вражають – довжина стріли 95 метрів, а висота – більше 30.
Ще тут можна побачити дахи затоплених будівель. Так вийшло, що вода зовсім трохи вище них.
Ця техніка похована тут назавжди…
Емоції Константинівського кар’єру
Складно передати емоції від побаченого, особливо від розмірів екскаваторів. І захоплення починається вже до самого кар’єру. Коли їдеш по полю, за кілька кілометрів бачиш, як щогли екскаваторів підносяться за краєм. Коли стоїш на обриві перед водою – екскаватори не здаються великими – тому що далеко про них і хочеться підійти ближче, відчути всю потужність цієї техніки.
А ще тут мало відвідувачів і дуже тихо. Іноді чути птахів, а коли дме вітер і на воді є хвилі – вода б’ється об метал і створюється характерний звук. Звук безнадії та занепаду.
Ці гіганти вже ніколи не будуть працювати та приносити користь своєю працею, а могли б.
Як доїхати до Костянтинівського розрізу
Костянтинівський вугільний розріз – карта.
В’їзд на територію кар’єру знаходиться в селі Ягідне. Це село залишилося тільки на карті, тому що ще в 2001 році чисельність його населення становила 22 людини. Так що на карті найкраще шукати село Березівка Приютівської громади.
Однак через прохідну підприємства їхати не варто – там охорона і ніхто не пустить сторонніх. У такому випадку необхідно проїхати північніше – до села Діброви. Перед ним звернути в поле і по польових дорогах доїхати до кар’єру. У якийсь момент дорога стане прямо посеред посіву. Цю ділянку ми пройшли пішки – щоб не псувати рослини.
Далі потрібно буде зійти з поля і по піщаних дюнах, зарослих густою травою, вийти вже на обрив перед водою. Тут і будуть максимально близько до дерева знаходитися покинуті гіганти.