Старі Кодаки – село біля Дніпра, про яке багато хто знає з місцевих. Але мало хто скаже, що тут є цікавого окрім старого затопленого кар’єру, куди багато місцевих жителів та містян їздять відпочивати, купатися та гарно проводити спекотні літні дні.
Прогуляємося Старими Кодаками, подивимося тутешні пам’ятки!
Балка Сажівка
Сама балка розташована не в Старих Кодаках, а поруч – де дачі. Вони так і називаються дачі Сажівка.
Ця балка завдовжки кілька кілометрів із глини та піску ніби покреслена порізами, які розходяться від її оцінки по краях. Можливо, такий пейзаж утворився після льодовика, що відступив, або з інших причин. Можливо, через зсуви ґрунту. Ще балку Сажівка порівнюють із Новою Зеландією – там теж такі пейзажі.
Робити тут особливо нічого – пікніки, прогулянки, фотосесії. Багато ароматної трави і нехай тут влітку трава вже не невинно зелена, зате стоїть чудовий запах.
Можна почати гуляти балкою, спуститися на саме її дно і вийти до води, до Дніпра, де буде ще цікавіше.
Як дістатися до балки Сажівка
Якщо ви їдете маршруткою №109 із Дніпра, не доїжджаючи до Старих Кодак, проїхавши поворот на дачі, потрібно попросити зупинити біля кладовища. Потім пройти через край кладовища і вийти до балки практично на її самому початку.
Якщо дістаєтеся автомобілем – шлях аналогічний, тільки машину можна залишити біля цвинтаря або проїхати далі вже на балку – там є ґрунтова дорога і видно, що туди заїжджають.
Некрополь у Старих Кодаках
Якщо на шляху до балки Сажівки ми проходили через новий цвинтар, то практично в самому центрі села перед нами відкрилася вельми цікава знахідка. На картах вона позначена як “Некрополь в Старих Кодаках”. Це велика територія, заросла травою з протоптаними стежками. І серед цієї трави стоять кам’яні плити і стовпи.
Це непрості стовпи, а залишки кладовища. Поховання тут відносяться до ХІХ і початку ХХ століття. Можливо є й раніше за датами.
Нагроб’я являють собою кам’яну основу з металевим хрестом, який вмонтовано в основу. Багатьох хрестів уже немає – залишився тільки камінь. На цих кам’яних основах вирізаний хрест. Є надгробки з добре читабельними текстами і датами.
Видно, що це дуже старі могили, бо пам’ятні знаки вже сховані землею і щоб їх побачити повністю, необхідно буде відкопувати.
Якщо пройтися некрополем у бік фортеці Кодак можна побачити стелу. Ця стела не має жодного стосунку до некрополя. Вона відноситься до козацьких часів – як пам’ятка, що тут відбувалося в цей історичний відрізок.
Фортеця Кодак
Якщо йти Старими Кодаками і спуститися ближче до річки Дніпро, можна побачити пам’ятний знак і велику табличку з картою. Це залишки фортеці Кодак.
Фортеця була побудована 1635 року польською владою, яка не хотіла, щоб з їхньої території тікали селяни до Запорізької Січі, і щоб запорізькі козаки не втручалися в польські володіння і не вели тут своєї діяльності, військової та господарської.
У Кодаку служили німецькі лицарі – найманці. Однак це не завадило козакам кілька разів захоплювати укріплення. Зараз тут є пам’ятний знак про те, що гетьман Богдан Хмельницький був у цих місцях і вів успішні битви.
Кодак – це глибокий рів, потужні стіни з каменю та землі, артилерія, сторожові вежі на віддалі від фортеці, а всередині – цивільні та військові споруди. Був навіть католицький храм.
У 1648 році Кодак був зайнятий Хмельницьким, а з 1654 року фортеця стала охороняти володіння Запорізької Січі.
Зруйнували Кодак 1711 року, разом із кількома фортецями на півдні України, зокрема й Новобогородицькою фортецею, коли захищатися від ворогів вже не було потреби.
Трохи пізніше поселення поруч із колишньою фортецею стало називатися Старими Кодаками, а залишки фортеці продовжували руйнуватися.
Історією цього місця зацікавиться Дмитро Яворницький і вже на початку XX століття поставить тут пам’ятний знак.
У 1940 році комуністична влада почне видобуток каменю прямо на місці фортеці. Протягом 40 років видобутку було знищено 90% Кодака. Залишилися тільки північні земляні вали, а все інше – тепер озеро, що залишилося після закриття та затоплення кар’єру.
У 2010-х біля валів поставили табличку, що це пам’ятка історії, великий плакат із хронологією життя фортеці, а трохи віддалік хрест зі згадкою Богдана Хмельницького. Якщо гуляти залишками укріплень, то з найвищої точки фортеці відкривається чудовий краєвид на кар’єр у Старих Кодаках і могутню річку Дніпро, а також на частину обласного центру міста Дніпро.
Сюди навіть спеціально заїжджають, щоб зробити фото, селфі.
Озеро-кар’єр у Старих Кодаках
Озеро на закинутому кар’єрі в Старих Кодаках, мабуть, найвідоміше місце в цьому селі. Можливо, навіть більше за фортецю. Тут чиста й тепла вода і сюди приїжджають не тільки відпочити на кілька годин і покупатися, а й із наметами на кілька днів.
Добиратися на кар’єр від центру села недовго – хвилин 20-30 неспішним ходом.
Прогулянка Старими Кодаками
І трохи про Старі Кодаки. Населення Старих Кодак становить 1500 осіб. Селище розташоване за 20 км від міста Дніпро і за 2 кілометри від Дніпровського аеропорту.
Село чисте і комфортне. Ми пройшли через приватний сектор і бачили чистоту на вулицях, а також колодязі практично біля кожного будинку. Здивував центр села. Крім спортивного майданчика і меморіалу полеглих воїнів у Другій Світовій Війні тут є щось схоже на дитячий майданчик і величезні ворота з дерева, причому вони нічого не закривають!!! ?????
Також тут стоїть щось схоже на ідолів, вирізаних із дерева.
У селі сучасна школа та хороші дороги. На дошці оголошень багато афіш різних заходів для дорослих і дітей, які проводить місцева громада. Є навіть оголошення про обмін квартири в місті на будинок у селі.
Сюди ходить автобус із Дніпра – 109 маршрут.
Загалом, типове не найбідніше українське село зі своїм колоритом і життям. Мені сподобалося гуляти тут і відпочивати від галасливого міста!