Що цікавого подивитися в Дніпропетровській області?
Дніпропетровська область продовжує дивувати та відкриває нові дива. Цього разу я вирушив у подорож до села Китайгород, що за 77 кілометрів від Дніпра. На перший погляд, це середніх розмірів населений пункт і нічого цікавого тут немає. Але насправді все по-іншому.
Я можу назвати Китайгород недооціненим щодо туристичного маршруту.
Здавалося б, селище лежить на дорозі між Царичанкою та Петриківкою, туди, куди часто їздять туристи. Однак сюди вони практично не заїжджають, хіба своїм ходом, і те, якщо знають куди їхати.
Сучасний Китайгород
Нині у Китайгороді проживає близько 2400 мешканців. Це відносно велика кількість людей, тому я сміливо можу назвати так і село.
Тут є школа, будинок культури, ринок, кілька магазинів одягу та будівельних матеріалів, дитячий садок “Калинка”, сучасний фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, ринок, меморіал загиблим воїнам у Другій світовій війні, акуратний парк. У селищі діють два підприємства, пов’язані з аграрною сферою.
Неподалік села розташована гора Калитва – природна освіта після відступу останнього льодовика та пам’ятка історії.
Сподобалося те, що село доглянуте та чисте, як у центрі, так і на околицях.
Поруч із Китайгородом протікає річка Орель і є пару пляжів, де можна відпочити. Пляжі знаходяться у природоохоронній зоні. Вони також чисті, хоча видно, що люди відпочивають тут.
Звідки походить назва Китайгород?
На місці села люди жили ще в епоху неоліту, а сучасне село з’явилося у 1662 чи 1667 році як козацьке поселення. Воно було обнесено частоколом і, за переказами, такі поселення називали Китагородками. Це перша версія походження назви.
Друга версія пов’язана з першою і говорить, що коли під час татарських нальотів сигналізували про майбутнє вторгнення – на частокіл вивішували червоне полотнище – китайку. Через часті напади прапор практично не знімали – так і пішла назва – Китайгород.
Третя версія така – у сусідній Царичанці стояв козацький гарнізон і коли гінця посилали сюди, то говорили “катай у містечко”. Ось так і вийшла назва.
Козацький храмовий комплекс у Китайгороді
Головна пам’ятка села – Храмовий комплекс. Це є національна пам’ятка архітектури України. Це три церкви, які збереглися у первозданному стані із середини XVIII століття. Такої архітектури церков немає ніде більше на сході та півдні країни.
Колись селом керував сотник Павло Єрофійович Семенов. Він був добрий господар та піклувався про громаду. Йому доводилося відстоювати права своїх мешканців перед вищим начальством, а також вирішувати побутові суперечки із сусідами. Наприклад, про захоплення земель або крадіжку худоби.
Якось сотник задумав підняти свій особистий статус та статус свого села, після чого на свої гроші та гроші громади збудував одразу чотири церкви.
Перша церква – дерев’яна. Вона згоріла під час численних воєн та нальотів. Інші три залишилися первозданними досі.
Цікаво, що про ці храми мало хто знає, хоча вони знаходяться недалеко від шосе – треба лише згорнути з нього та пройти 500 метрів.
Свято-Миколаївська церква
Була збудована 1751 року у стилі бароко у формі барабана з куполом. У неї ідеально дотримані всі пропорції. Церква прикрашена пілястрами, а вікна обрамлені лиштвою. Під час Радянського Союзу тут зберігали запчастини і це спричинило втрату настінних розписів. Хоча вони й збереглися у деяких місцях.
У цю церкву було закрито вхід, тому довелося фотографувати через скло що там усередині.
Ця церква найцікавіша. Вона стоїть віддалік від основного комплексу і це єдиний зразок тетраконхового храму в Україні.
Свято-Варваринська церква
Її звели у 1756 році у вигляді сторожової вежі. І якийсь час церква використовувалася і за таким призначенням. Лише 1796 року така необхідність відпала, тож церкву перебудували, дали ім’я святої Варвари та посвятили як храм.
Зараз у ній триває ремонт і церква виконує роль дзвіниці храмового комплексу. А раніше з неї спостерігали за місцевістю та сповіщали про ворожий наступ.
Свято-Успенська церква
Свято-Успенська церква ровесниця Варваринської. Її будували за унікальним проєктом і таких споруд в Україні більше не зустріти. Церкву побудовано в стилі бароко 1754 року.
Коли після революції 1917 року почали руйнувати церкви, тут зберігали експонати музею та будівельні матеріали для будівництва школи. На початку 1990-х музей переїхав до Царичанки, а вулиця так і залишилася “Музейною”.
У період відновлення меценати подарували іконостас та інше приладдя, а розпис на склепіннях та стінах зробив художник із Дніпропетровська, який працював тут кілька років.
У храмі знаходиться образ Орільської Божої Матері «Вигравання Немовляти». Він має чудотворні властивості і дуже шанується місцевими парафіянами.
Щороку у храмовому комплексі проводиться фестиваль на якому виступають церковні співачі, продають предмети рукоділля, ікони, писанки, мед, варять знамениту козацьку кашу.
На території храмового комплексу стоїть пам’ятна плита сотнику Павлу Семенову. Раніше його тіло лежало в родовому склепі. Але під час революції склеп розграбували та перетворили на склад, а потім і зовсім зруйнували. З 2016 року його мощі спочивають у Свято-Успенській церкві.
Українська оборонна лінія
Або Українська лінія. На околиці села можна натрапити на місцеву пам’ятку. Це частина величезного земляного валу, що входив до складу українського оборонного валу.
Саме через цей вал я і вважаю, що Китайгород недооцінений як туристична локація.
Цей вал був збудований у 1730-х роках як оборонна споруда на півдні імперії від набігів татар та турків. Його довжина близько 400 км. Вал складався із земляного насипу, частоколу, фортець усередині яких жили люди. Власне, так і виник Китайгород.
Нині залишки валу можна побачити за храмовим комплексом ближче до річки – саме звідси розпочалося будівництво поселення. Вал не такий великий і грізний, на території фортеці зараз росте сад.
Як дістатися до Китайгорода
З Дніпра до Китайгороду ходить багато рейсів. Це полтавський і царичанський напрямок. Автобуси відправляються від автовокзалу через кожні 20-30 хвилин.
Якщо їхати своїм транспортом – трасою Р52.
Google Maps – 48.8980598, 34.3646268.