Село Старі Кодаки розташоване всього лише за 20 хвилин їзди від Дніпра. Тут розташовано не тільки кілька історичних і геологічних пам’яток національного та місцевого значення, а й улюблене місце відпочинку городян – затоплений Кодацький кар’єр.
Дізнаймось, що ж цікавого в самому селищі та чому багато дніпрян їздять на кар’єр в Старих Кодаках.
Їдемо в Старі Кодаки
Село Старі Кодаки бере початок з моменту побудови тут оборонної фортеці Кодак. У перекладі з татарської місце так і називається “поселення на горі”. Вся справа в тому, що тут гарна природна височина, яка домінує над річкою Дніпро.
Час минав, фортецю зрили і на її місці утворилося нинішнє поселення. У 1940 році на місці покинутої фортеці почали будувати кар’єр для видобутку граніту. Тогочасна влада була не дуже налаштована на збереження історичних пам’яток, тому більшу частину Кодака було знищено.
Кодацький кар’єр
Кар’єр працював, камінь видобували, та він поступово підтоплювався грунтовими водами. У 1994 році відкачування припинили через нерентабельність цього заходу. Відтоді в кар’єра в Старих Кодаках починається нова історія – як місця для купання та відпочинку місцевих жителів і містян.
Зараз сюди кожні вихідні та будні дні приїжджає багато людей. Витягнувся з півночі на південь уздовж течії Дніпра. Його західний бік – високий обрив з обточеного каміння. Урвище вертикальне і має висоту кілька десятків метрів – у воду тут не зайти ніяк. Натомість східний бік це вузька смужка землі, з одного боку якої тече широкий і бурхливий Дніпро, а з іншого хлюпочеться спокійна вода Кодацького кар’єру. У них навіть кольори відрізняються – у Дніпра темно-синя, а у кар’єра – зеленувата і приємна.
Пляж Кодацького кар’єру
Саме на цій вузькій смужці землі й відпочивають приїжджі. Гучна музика, запах багаття і м’яса, сміття, іноді сморід від квітучого Дніпра – все це атрибути відпочивальників на кар’єрі. Тут немає пологого входу у воду озера, а тому доводиться заходити з каменя й одразу пірнати ледь не з головою. А виходити доведеться по слизькому камінню – шукати під водою “драбину” і чіплятися за каміння.
Іноді складається враження, що зайти у воду набагато складніше, ніж вийти з неї.
Глибина кар’єру, за розмовами, 40 метрів, а може бути й глибше. Вода в озері тепла і не проточна, але озеро живиться підземними джерелами. Колір Кодацького кар’єру значно контрастує з кольором Дніпра – приємна зелена, прозорість – подекуди каламутна, а подекуди досить прозора. Мабуть, цей залежить від погоди та температури.
На проході між водою кар’єра і річкою – на “пляжі” мало тіні, і багато каміння, дорога для заїзду машин з одного боку (з південного) і стежка для пішоходів з північного. Частина людей купається в самому кар’єрі, а частина приїжджає, щоб половити рибу в Дніпрі – не бачив щоб у ньому хтось купався. А ще тут збереглися деякі споруди коли тут було виробництво.
На протилежному березі, де прямовисна висока стіна – є навіть графіті на камені і стоять намети. Видно там приїжджають на пару днів любителі такого відпочинку.
Легенди кар’єру в Старих Кодаках
Нехай сам кар’єр і не такий старий, але зате він встиг обрости легендами. Місцеві кажуть, що на дні озера живе незрозуміла тварина, на кшталт людини і з лускою. І що 2000 року приїжджала експедиція ловити її.
Також кажуть, що на дні кар’єру перебуває багато техніки – БЕЛази, екскаватори. Їх нібито не встигли вивезти коли почалося серйозне затоплення.
Однак усі ці чутки ніхто не може підтвердити, тим паче з приводу затопленої техніки – вже дуже вона дорога, щоб її кидати.
Як дістатися до Кодацького кар’єру
У селище Старі Кодаки ходить маршрутка №109 із Дніпра. Інтервал руху від 20 хвилин до однієї години. Доїжджаємо до кінцевої зупинки в Старих Кодаках, від зупинки йдемо вниз у напрямку до річки Дніпро через некрополь. Потім нам потрібно повернути праворуч, потім ліворуч і ще раз праворуч.
Далі ми опинимося біля входу до фортеці: від фортеці потрібно пройти в бік міста Дніпра до майданчиків із машинами і вже від них стежкою вниз до пляжу кар’єра. Можна піти ліворуч від входу до фортеці – через ворота кар’єра, але цей шлях пішки набагато довший. Можна піти через фортецю – але там будуть круті стежки і не кожен наважиться ними піти.