Незвичайна пам’ятка, про яку вперше я дізнався, розглядаючи околиці Житомира на Гугл-картах. Ну що ж, якщо виявлено визначну пам’ятку – значить, необхідно їхати й дивитися.
Гуйва в Житомирській області
Від центру Житомира до Гуйви всього 8 кілометрів. Населення селища 1635 осіб за переписом 2020 року і сюди легко дістатися дорогою на Бердичів. Здавалося б, що це звичайне українське тихе селище, якби тут не розташувався зловісний об’єкт Другої світової війни – ставка рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера, і тут творилися по-справжньому зловісні речі.
Ставка Гіммлера Хегевальд під Житомиром
Гегевальд (Hegewald) у перекладі з німецької – Заповідний ліс. На початку 1930-х років у селищі була розташована військова частина Червоної армії. Побудовано казарми, капітальний штаб і Будинок Офіцерів.
Із захопленням німцями Житомира та околиць цю частину, а найголовніше – ліс за нею, вподобав один із найнебезпечніших і найпідступніших людей Третього рейху – Генріх Гіммлер. Тут, серед заростей дерев був збудований цілий комплекс – командний пункт площею 1,2 тис. м². Його господарями були, окрім Гіммлера, міністр охорони здоров’я Ганс Ламмерс і міністр закордонних справ Йоахім Ріббентроп.
Будувати ставку почали 10 жовтня 1941 року, а закінчили 1 липня 1942 року. Об’єкт був споруджений радянськими військовополоненими, яких після закінчення будівництва відправили в табори або розстріляли, а місцевих жителів виселили, щоб зберегти секретність будівель.
Територію замаскували зеленими насадженнями й огородили десятками кілометрів колючого дроту. Тут було все – штаб, казарми для солдатів, місця для відпочинку і розваги офіцерів. Але найцікавіше, це підземні бункери, де можна було не тільки ховатися від нальотів авіації та артилерії, а й жити тривалий час, керуючи військами.
Саме звідси Гіммлер замишляв змістити свого патрона Гітлера, і в околицях Гегевальда почали здійснювати план Ост – з виселення місцевого населення з сіл, замінюючи його німецькими колоністами. І це все під наглядом жорстокого і нелюдського Гіммлера.
Залишки ставки Гіммлера в Гуйві
Зараз від бункера залишилися тільки два наземні укріплені входи. Один із вільним входом недалеко від траси Житомир Бердичів. Зараз це бетонна коробка з дерев’яними дверима для входу і металевим гніздом де сидів кулеметник.
На коробці сліди від тієї війни – видно як по сталі били кулями, а по бетону – снарядами. Коробка з вулиці – масивна – товщина стін і стелі – 4,5 м. А якщо увійти всередину – там маленький простір.
Кажуть, що це навіть не вхід у бункер Гіммлера, а компресорна, через яку в бункер подавалося повітря. А в сам бункер можна було потрапити як звідси, так і через мережу тунелів під будівлею штабу.
У цій компресорній був пост охорони, кулеметник. Потрапити сюди – через двоє масивних сталевих дверей, які розділені на дві половини (інакше дуже важкі). Тут же видно залишок від товстого кабелю, який з’єднував бункер Гіммлера і ставку Гітлера під Вінницею Вервольф.
Саме тут і розташовується вхід у сам бункер. Однак, сьогодні він міцно закритий – засипаний землею і забетонований. Зробили це німці перед відступом, щоб зберегти свої таємниці. І поки що їх ніхто не почав відкривати.
Хегевальд зараз
За радянських часів залишки бункера Гіммлера були нікому не потрібні. Здається, що це місце не було нікому цікавим, і тут зберігали консервацію місцеві жителі, навіть не знаючи, що ховається під їхніми ногами. І тільки на початку 1990-х почали приїжджати історики і дослідники, а за ними в 2010-х і донині приїжджають туристи і кіношники, знімати художні та документальні фільми. Сюди навіть приїжджав онук Гіммлера, однак його не пустили на об’єкт.
Дивно, але залишки військового об’єкта належать приватній особі – теж колишньому військовому чи то радянської армії, чи то української, який зараз не живе в країні.
Так, це місце дуже популярне, за словами місцевого жителя, тут багато гостей і він готовий проводити екскурсії, не просячи за це нічого. Звичайно, потрібно запропонувати оплатити працю екскурсовода, і він не відмовиться від винагороди.