Національний парк Каньйон Гейнюк дивовижна природна пам’ятка Туреччини, що розташована між Кемером та Анталією.
Гейнюк просто необхідно відвідати, якщо ви відпочиваєте в районі Анталії або подорожуєте Лікійською тропою.
В парку можна зустріти величні гори, незаймані ліси, дивовижні валуни, бірюзові річки і звісно ж – чудові краєвиди та повітря, просочене свіжістю хвої та чистоти.
Гейнюк у перекладі з турецької означає “Долина на місці сходження неба і землі”. Це рівнина, яка оточена горами Бейдаглари і в ній бере початок однойменна річка. За багато тисяч років вода прорубала в скелях собі шлях і утворилася ущелина. Тепер це природна пам’ятка довжиною 14 км і шириною 6 км з висотою гір до 350 метрів.
Саму річку десь можна пройти пішки і її глибина буде заледве по щиколотку, десь це бурхливий потік або ж спокійне озеро, з майданчиками для пікніка та рафтингом.
Де знаходиться каньон Гейнюк – 36.6826124,30.5337135
Мандрівка до Гейнюка
Це дивовижне місце могло бути мною не помічене, якби не бажання просто відпочити від відпочинку:)
Мандрівка почалася з мого відпочинку в Анталії в селищі Бельдібі. Вирішивши залишитися один день у готелі, це мала бути проста прогулянка, яка перетворилася на справжню пригоду.
Недалеко від Бельдібі, перед в’їздом до Гейнюка по шосе Анталья-Кемер є поворот праворуч. Здається, що це не справжня дорога – вона не асфальтована, а викладена з декоративної плитки. Дорога широка і пустельна, що веде до каньйону Гейнюк.
На шляху до каньйону Гейнюк
Я окремо зупинюся на дорозі. Вона викладена плиткою, а відстань від шосе до входу в парк 3,3 км. Доведеться підніматися трохи в гору і проходити колоритні місця. Це ліси, будинки, що стоять окремо один від одного, апельсинові та гранатові сади, кілька занедбаних дворів, пансіонатів. Нам зустрічалися люди похилого віку, які продають гранатовий сік – $1 за склянку, і молоді дівчата, які торгують апельсинами з двору.
Тоді я ще подумав, хто у них купує на безлюдній дорозі!? Але як виявилося тут активний рух, особливо у туристичний сезон.
Недалеко від шосе на Кемер є доріжка, що йде в ліс – начебто там знаходяться залишки римської сторожової вежі. Але ми не стали йти туди і перевіряти.
3км та ось ми на місці – біля входу в парк.
Національний парк Каньйон Гейнюк
Біля входу в каньйон велика стоянка для автомобілів і пропускний пункт. Тут висить карта парку, а також стягують плату за прохід і розваги. Можна заплатити тільки за вхід, за вхід і зіп-лайн, і ще кілька варіацій гарного проведення часу. Ми заплатили за зіп-лайн, бо було цікаво і це було для нас оптимально по грошах. Вийшло на одного близько 120 лір – 15 доларів.
Дива почалися одразу після входу. Можна піти далі до озера й ущелини запорошеною земляною дорогою, а можна відхилитися й одразу за брамою побачити невеличке озеро – чисте та приємного зеленого кольору. На всьому шляху нам зустрічатимуться другорядні дороги – це перетини з Лікійською тропою та маршрути для більш підготовлених туристів.
Бачимо кемпінг. Тут будиночки і стартовий пункт зіп-лайна – на зворотному шляху ми підемо та протестуємо його. Далі дорога веде в гори.
Що вище, то важче підійматися, однак і краєвиди красивіші. Це не просто голі скелі, а камінь, який мальовничо поріс деревами та кущами.
На певних ділянках можна присісти і відпочити – тут лавочки та навіть будиночки, вода для пиття. Це місця, спеціально створені для чудового фото.
І ось, коли вже здається, що в гору йти немає сил – довгоочікуваний спуск. За спуском гарне озеро – далі шлях тільки по воді через скелі. Тут невелика глибина, але вода холодна, а тому дітям краще вдягнути гідрокостюм. З метою безпеки сюди не пустять дітей до 4 років. А до 18 тільки в супроводі дорослих.
Взагалі, піша мандрівка каньйоном займає понад 4-5 годин. Умовно маршрут можна поділити на 3 частини. Перша – довга прогулянка звивистими гірськими дорогами то вгору, то вниз до озера. Друга – вхід у каньйон. Для цього потрібно пройти між скелями і опинитися біля великого валуна, що прикриває вхід до печери.
Третя частина – для екстремальних туристів. Тут необхідне альпіністське спорядження і спеціальна підготовка. Зате зверху відкривається неймовірний краєвид.
Розваги в каньйоні Гейнюк
Ті, хто не хоче ходити пішки – підійде найм джипа, квадроцикла, велосипеда. Також є рафтинг і зіп-лайн, про який я згадував на початку статті. Ще можна замовити гіда.
Вартість розваг від 12 до 100 Євро на одну людину. Парк працює з 9 до 18 години щодня. На території є кафе. У квиток можна включити й обід у ньому.
Як дістатися до Гейнюка
Можна пішки від шосе Кемер-Анталья (як я писав вище), цим же шляхом ходять спеціальні туристичні автобуси вартістю 5 лір – але тільки в туристичний сезон. Можна взяти таксі з селища Гейнюк або на орендованій машині.
Ось така вийшла довга і насичена подорож. Пішки навіть цікавіше, адже після відвідин парку ми зайшли в саме селище Гейнюк, подивилися готелі, вийшли на пляж і повернулися в Бельдібі до вечері.