Коли я був в Анталії, Аланії, Стамбулі, то помітив цікаву річ – багато котів. На вулицях, у підворіттях, у громадських місцях, парках, на пляжі. Але найцікавіше те, що ці коти не схожі на нужденних. Вони живуть у цегляних або дерев’яних будиночках у кілька поверхів, із парканом та повними тарілками корму. Та й коти там живуть доглянуті та вгодовані.
Навіть чув, що вуличних котів можуть водити до ветеринара і бачив відео на ютубі, де котів холодної зими пускають в офіс погрітися.
Я вже десь чув, що турки мають особливе ставлення до котів, причому це не пов’язано з великою любов’ю до тварин. Але це щось інше.
Запитався і тепер готовий розповісти, чому в Туреччині так добре ставляться до котів!
Чому в Туреччині дуже люблять кішок?
Виявляється, коти єдині тварини, яким дозволено вхід до мечеті в Туреччині (не буду казати за інші мусульманські країни). Турки вірять, що якщо піклуватися про цих тваринок, то після смерті вони потраплять до раю і потім вже там з’явиться її господар – звичайно, за умови, що він не ображав котів. Кіт заступиться за свого благодійника перед Аллахом.
Згідно з легендою, кішка була улюбленою твариною пророка Мухаммеда і жила в нього. Його кота звали Муізза. Одного разу ця кішка врятувала життя Пророку, після чого він почав шанувати її, не давати в образу і дав їй дев’ять життів.
Також за розповідями, стався такий випадок – Муізза спала на дорогому одязі, і щоб не турбувати її сон, Мухаммед відрізав частину шати.
Ось так коти і стали займати почесне місце у турків, і після такого звичайно не можна ображати навіть вуличних котів. Тільки пестити і плекати!
Банальна історія з пацюками
Але є й інша історія. У шістнадцятому столітті в Малій Азії сталося засилля щурів. Гризуни з’їдали пшеницю, і щоб подолати їх потрібно було привозити котів з Єгипту, оскільки в Європі вони не були поширені на той час.
По суті це були дорогоцінні тварини і тому про них добре дбали. Пацюків побороли, а традиція берегти котів лишилася.
До речі, у середньовічній Європі коти були заборонені, особливо чорні. Але то вже інша історія.